- безжиттєвий
- —————————————————————————————безжиттє́вийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
безжиттєвий — а, е. 1) Те саме, що безживний. 2) Не заселений живими істотами, в якому немає живих істот … Український тлумачний словник
безжиттєвість — вості, ж. Якість за знач. безжиттєвий … Український тлумачний словник
помертвілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до помертвіти. 2) у знач. прикм. Який утратив ознаки життя; безжиттєвий, нерухомий. || у знач. прикм. Мертвотно блідий. 3) у знач. прикм. Який утратив свіжість; зів ялий. 4) у знач. прикм. Позбавлений усього… … Український тлумачний словник
мертвий — 1) (такий, у якому припинилося життя), померлий, неживий, мрець; небіжчик, покійник, покійний (про людину); бездиханний, бездушний (який більше не дихає); дохлий (про тварин, птахів, комах) 2) (такий, як у мерця; який нагадує мерця); мертвотний,… … Словник синонімів української мови
неживий — I (який не належить до тваринного / рослинного світу), неорганічний; мертвий, бездушний, безживний, безжиттєвий II ▶ див. мертвий 1), мертвий 2), мертвий 3), невиразний 4) … Словник синонімів української мови